Адаптація учнів після літа: як підтримати школярів у новому навчальному році під час війни
Чому вересень 2025 року особливий ?
Вересень в Україні завжди асоціювався з новим початком: перше шкільне дзвоник, радісні зустрічі з однокласниками, нові знання та плани. Але вже третій рік поспіль він проходить під звуки сирен і в умовах повномасштабної війни.
Сьогодні адаптація до школи означає набагато більше, ніж просто повернення до ранкових підйомів і домашніх завдань. Це — вміння справлятися з нестабільністю, тривожністю та навчанням в екстремальних умовах. Учні зіштовхуються з викликами, які ще кілька років тому здавалися неймовірними:
- регулярні повітряні тривоги, які переривають навчання;
- уроки в укриттях або бомбосховищах;
- онлайн-формат через відключення світла;
- постійне емоційне напруження і відчуття небезпеки.
Усе це сильно впливає на здатність дітей повертатися до навчального процесу після канікул. Тому сьогодні як ніколи важливо об’єднати зусилля батьків, вчителів та учнів, аби створити простір підтримки та розуміння.
Поради для батьків: як створити дитині «острівець спокою»
Батьки - перші, до кого дитина звертається за підтримкою. І саме ваша присутність, спокій та турбота можуть стати тим стабільним ґрунтом, на якому дитина почуватиметься впевнено, навіть коли навколо -тривога.
- Відновіть режим дня
Повернення до стабільного сну, сніданків і часу для відпочинку допоможе дитині адаптуватися до навчального ритму. Це створює відчуття контролю - а саме це зменшує рівень стресу.
- Організуйте комфортне місце для навчання
Навіть якщо навчання відбувається в укритті або тимчасово вдома — спробуйте облаштувати зручний куточок, де дитина почуватиметься зосереджено та спокійно. Навіть дрібниці — улюблений плед чи лампа — можуть створити атмосферу затишку.
- Говоріть і слухайте
Діти не завжди прямо говорять про свої переживання, але можуть передавати тривожність через поведінку. Запитуйте просто і по-дружньому:
“Що тобі сьогодні сподобалося у школі?”
“Чи було щось, що засмутило?”
Ці щоденні діалоги формують довіру й дають змогу дитині відчувати, що її чують і підтримують.
- Не бійтеся звертатися за допомогою
Якщо дитина відчуває труднощі в навчанні, не соромтеся звернутись до репетитора чи наставника. Індивідуальні заняття допоможуть не лише надолужити пропущене, а й зменшити тривожність перед складними предметами.
До речі, ми підготували окрему статтю про те, як обрати репетитора, який підійде саме вашій дитині.
Поради для вчителів: як підтримати учнів у класі під час війни
Війна змінила не лише життя учнів, а й саме поняття "школи". Сьогодні вчитель - це не просто носій знань, а опора, наставник і провідник у складні часи. Від вашої емоційної стабільності, гнучкості та доброзичливості залежить дуже багато.
Ось як ви можете допомогти дітям адаптуватися у вересні 2025 року:
Стабільність і передбачуваність — перше, що потрібно дитині
Після літа діти потребують чіткого розуміння: що, коли і як відбувається в школі. Навіть у таких нестабільних умовах, як повітряні тривоги чи онлайн-уроки через відключення, варто дотримуватися структури:
- Пояснюйте розпорядок дня (особливо молодшим учням).
- Завжди повідомляйте, коли плануються зміни (наприклад, онлайн-урок замість очного).
- Візуалізуйте графік: розклад, чек-листи, план уроку на дошці чи презентації.
Залишайте місце для емоцій
Діти повертаються до школи з різними переживаннями. Хтось - після евакуації, хтось - після втрати, а хтось - із накопиченою тривогою, яку не завжди вміє висловити.
- Починайте день із «емоційної хвилинки»: «Як ви сьогодні себе почуваєте?»
- Запровадьте скриньку довіри — діти можуть писати туди свої думки або питання.
- Дозвольте говорити про те, що болить. Не потрібно глибоких психологічних вправ — достатньо дати сигнал: «Тут тебе вислухають».
Гнучкість — важливіша за ідеальний план
Війна навчила нас, що жорсткі плани часто не працюють.
Тому:
- Завжди майте план B (онлайн-альтернатива уроку, завдання для самостійної роботи, друковані матеріали).
- Підтримуйте учнів, які не змогли бути присутніми — не карайте за це, а допоможіть наздогнати матеріал.
- Зменшуйте обсяг домашніх завдань у перші тижні — дайте час на «розкачку».
Будьте не тільки вчителем, а й людиною
Це найголовніше.
- Покажіть дітям, що ви теж переживаєте — але справляєтесь. Це формує довіру.
- Посміхайтеся, навіть якщо важко. Емоційна атмосфера в класі часто залежить саме від вас.
- Пам’ятайте: ваша присутність — це вже велика підтримка для учнів.
Поради для шкільних колективів
- Проводьте щотижневі «педагогічні кола», щоб вчителі могли поділитися викликами і знайти підтримку одне в одного.
- Впроваджуйте спільні мікропроєкти для класів — це зміцнює командний дух і дає дітям відчуття залученості.
- Залучайте психологів, волонтерів або навіть старших учнів як менторів для молодших.
Пам’ятайте: школа в умовах війни - це не про ідеальні оцінки, а про збереження ментального здоров’я, підтримку, вміння навчатися попри обставини.
Поради для учнів: як подбати про себе й налаштуватися на навчання у складні часи
Навчатися у час війни - це важко. І це нормально, якщо тобі не все вдається з першого разу. Важливо пам’ятати: ти -не сам(а), і є багато простих способів допомогти собі повернутись до навчання без стресу.
Ось кілька порад, які допоможуть легше адаптуватися після літа і зібрати внутрішні сили.
1. Знайди свої “якорі” — те, що дає тобі опору
У нестабільному світі важливо мати речі, які створюють відчуття постійності. Це можуть бути:
- звичні ранкові ритуали (сніданок, улюблена музика, кілька хвилин тиші);
- підготовлений рюкзак і зручний одяг — усе на своїх місцях;
- дотримання режиму сну й відпочинку.
Навіть найпростіші звички можуть зменшити тривожність і дати відчуття контролю.
2. Дихай, коли страшно чи важко
Це здається банальним, але глибоке дихання — один із найефективніших способів заспокоїтись. Спробуй техніку “4-4-4”:
- вдих на 4 рахунки
- затримка дихання на 4
- видих на 4
Повтори кілька разів. Це можна робити і в укритті, і під час уроку, і навіть на перерві.
3. Не намагайся “все одразу”
Після літа мозку потрібно час, щоб знову звикнути до навантаження. Не страшно, якщо:
- ти забув щось із матеріалу;
- важко зосередитися на уроці;
- здається, що всі навколо “вже включились”, а ти — ні.
Це нормально. Кожен адаптується в своєму темпі. Почни з малого — одного завдання, одного підручника, одного кроку.
4. Говори — не тримай усе в собі
Якщо тобі страшно, сумно чи щось не виходить — не мовчи. Поговори з:
- батьками
- класним керівником
- другом чи подругою
- шкільним психологом
- навіть із домашнім улюбленцем (так, це теж працює!)
Коли говориш — стає легше. Завжди знайдеться хтось, хто тебе вислухає.
5. Якщо знову дистанційне навчання — зроби його “своїм”
Навчання онлайн чи в укритті — це не “погано”, просто інакше. Спробуй:
- створити свій “навчальний простір” (навіть на підлозі з подушкою і лампою);
- підготувати всі матеріали завчасно;
- просити допомоги, коли не розумієш (репетитор, вчитель, однокласник — це нормально!).
6. Дай собі дозвіл бути людиною
Іноді ти можеш плакати. А іноді — сміятись без причини. І те, й інше — нормально.
Жити під час війни — складно. Але кожен день, коли ти на уроці, читаєш, думаєш, спілкуєшся — це вже перемога.
Маленькі кроки - теж кроки вперед
Пам’ятай: не потрібно бути “супергероєм”, щоб проходити через складне. Достатньо бути собою і не здаватися. Ти вже робиш більше, ніж здається.
Вересень 2025-го — це вже третій початок навчального року в умовах повномасштабної війни. І хоча календар повертається до звичних дат, реальність диктує зовсім інші правила.
Сьогодні школа — це простір сили. Сили триматися разом. Сили вчити й вчитись, попри сирени, укриття й тривожність. Сили дбати одне про одного — на рівні родини, класу, педагогічного колективу й усієї освітньої спільноти.
Головні думки, з якими варто залишитися:
- Батьки створюють для дитини “острівець безпеки” вдома: режим, затишок, щира розмова, підтримка.
- Вчителі — це не просто фахівці, а дорослі, які допомагають зберігати структуру, спокій і сенс у навчанні.
- Учні — не просто “пасивні учасники”, а справжні герої свого щоденного вибору: приходити на урок, слухати, запитувати, намагатися — навіть тоді, коли дуже важко.
Twitter
Авторське
право © 2025